квірит

[kʋirɪt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У Стародавньому Римі — повноправний громадянин, який мав усі політичні та цивільні права (лат. civis).

  2. У переносному значенні — загальна назва для громадян, підданих певної держави, що використовується переважно в історичному, публіцистичному або іронічному контексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квірит, р. квірита, д. квіритові, з. квірита, о. квіритом, м. квіриті, к. квірите

Більше записів