Значення
-
Орган розмноження покритонасінних рослин, що зазвичай складається з віночка, чашечки, тичинок і маточки, часто має яскраву забарвлену та/або запашну частину для залучення запилювачів.
-
Традиційна назва будь-якої квітучої або декоративної рослини, а також її суцвіття або поодинокий розквітлий бутон, що зрізано для прикрашання чи подарунка.
-
Переносно: про щось найкраще, найвидатніше, найцінніше в певному колі явищ або людей (наприклад, квітка нації, квітка молодості).
-
У техніці, ремеслах, орнаменті: стилізоване зображення квітки як декоративний елемент.
-
Розмовне скорочене позначення туберкульозу (від назви «бугоркова квітка»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квітка, р. квітки, д. квітці, з. квітку, о. квіткою, м. квітці, к. квітко
Приклади з художньої літератури
-
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти,
але нас не буде. Може, ми квітками,
може, васильками станем — я і ти.— Володимир Сосюра