• клавішний

    1. Який стосується клавіш, призначений для них або має клавіші як основний елемент керування (про музичні інструменти, технічні пристрої).

    2. Який грає на клавішному музичному інструменті (про музиканта).

    3. Утворений за допомогою натискання клавіш (про письмо, текст).

  • деторзійний

    1. (у техніці) призначений для зменшення або усунення крутного моменту, що виникає при обертанні вала, осі тощо; такий, що протидіє обертальному руху.

    2. (у будівництві) такий, що стосується деторзії (усунення деформації кручення) або призначений для неї.

  • клавіша

    Клавіша — окрема кнопка на клавіатурі музичного інструменту (фортепіано, органу, акордеона тощо), комп’ютера, друкарської машинки, телефону або іншого пристрою, натисканням на яку виконується певна дія.

    Клавіша — рідко вживана назва для маленького ключа, що відмикає механічний замок особливої конструкції (наприклад, у годиннику, секретері).

  • детонівний

    1. Який стосується детонації, вибуху, що поширюється з надзвуковою швидкістю; властивий детонації.

    2. Який викликає детонацію, призначений для її ініціювання (наприклад, про детонатор).

  • клавіш

    Клавіш — рідкісний варіант написання слова “клавіша”, що вживається переважно в західних діалектах української мови для позначення клавіші (кнопки) музичного інструменту (наприклад, фортепіано, акордеона) або друкарської машинки.

    Клавіш — у спеціалізованій літературі (технічній, музичній) може вживатися як термін, що позначає окремий важіль, пластину або кнопку, натисканням на яку вводиться символ, нота або команда (на клавіатурі, синтезаторі, пульті управління).

  • детонуючий

    Який детонує, тобто вибухає з утворенням ударної хвилі, що поширюється з надзвуковою швидкістю.

  • клавічембало

    Клавічембало — застаріла назва клавішних музичних інструментів, зокрема клавесина або клавікорда, що була поширена в українській музичній термінології XVII–XVIII століть.

    Клавічембало — історична назва, яка іноді використовується для позначення ранніх видів клавішних інструментів родини чембало (харпсіхордів) у контексті вивчення музичної культури бароко.

  • детонуватися

    1. (про вибухові речовини, боєприпаси тощо) Раптово вибухати внаслідок детонації, тобто під впливом ударної хвилі від іншого вибуху або механічного удару.

    2. (перен., розм.) Викликати різку, ланцюгову реакцію подій або емоцій; стати імпульсом до бурхливого розвитку явищ.

  • клавіцепстоксикоз

    Клавіцепстоксикоз — гостре харчове отруєння, спричинене вживанням продуктів із зернових культур, заражених токсичними алкалоїдами грибів роду Claviceps (наприклад, спориння), що викликає судоми, галюцинації, порушення кровообігу та може призвести до гангрени кінцівок.

  • детонувати

    1. Про вибухову речовину: вибухати миттєво, з надзвуковою швидкістю поширення вибухового процесу, що супроводжується ударною хвилею.

    2. Переносно: викликати різку, стрімку реакцію, лавиноподібний розвиток подій або почуттів; спричиняти вибух (наприклад, емоцій).