1. Який стосується детонації, вибуху, що поширюється з надзвуковою швидкістю; властивий детонації.
2. Який викликає детонацію, призначений для її ініціювання (наприклад, про детонатор).
детонівний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |