Словник Української Мови
Буква
1. Про вибухову речовину: вибухати миттєво, з надзвуковою швидкістю поширення вибухового процесу, що супроводжується ударною хвилею.
2. Переносно: викликати різку, стрімку реакцію, лавиноподібний розвиток подій або почуттів; спричиняти вибух (наприклад, емоцій).
Приклад 1:
Опісля дав кілька цінних заміток до виконання пісні “Ой там у лісі ставочок”, де казав при кінці стрічки одному з мужеських голосів сильно детонувати. Поза тим дав кілька зауваг до яви вбійства Гурмана.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”