1. Власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду бандури з кобзарським (Харківським) строєм, що має 12–14 басів-струн і 23–31 приструнків.
2. Заст. Назва кобзи або бандури загалом, як символ української кобзарської традиції.
Словник Української Мови
1. Власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду бандури з кобзарським (Харківським) строєм, що має 12–14 басів-струн і 23–31 приструнків.
2. Заст. Назва кобзи або бандури загалом, як символ української кобзарської традиції.
1. (діал.) Глибока яма, провалля, западина в землі; карстова печера.
2. (діал.) Яма для зберігання овочів (буряків, картоплі), льоду або для скидання сміття; льох, погріб.
3. (заст.) Назва кургану, могили, поховального пагорба в українській та інших слов’янських народів.
4. (власна назва) Топонім: назва низки населених пунктів, урочищ, річок та інших географічних об’єктів на території України (наприклад, село Коба в Чернівецькій області).
1. Навмисно підтримувати певну відстань, фізичну або психологічну, від когось або чогось; відгороджуватися, триматися осторонь.
2. Публічно відмежовуватися від чиїхось поглядів, дій, заяв тощо, щоб підкреслити свою непричетність або іншу позицію.
3. У спорті (перев. у бігу на довгі дистанції) — вибігати вперед, створюючи значний відрив від суперників.
1. (діал.) Копиця сіна, соломи, здебільшого конусоподібної форми, що складається для зберігання.
2. (діал.) Купа, груда чогось (наприклад, каміння, деревини).
3. (зоол.) Самець лебедя.
4. (іхт.) Невелика прісноводна риба родини коропових, поширена в басейні Дунаю та Дністра (наукова назва: Gobio gobio). Зазвичай вживається у формі “ков” або “пічкур”.
1. Відміряти, визначати або встановлювати відстань між чим-небудь; розташовувати на певній відстані один від одного.
2. Перен. Навмисно зберігати психологічну, соціальну або емоційну відстань; відгороджуватися, триматися осторонь від когось або чогось, уникаючи близькості чи відкритості.
3. У спорті (переважно в легкій атлетиці) — випереджати суперників на значну відстань; створювати собі значну перевагу в дистанції.
1. У біохімії та колоїдній хімії — процес злипання та розділення колоїдних частинок у розчині з утворенням щільних крапель (коацерватів), що відбувається під дією певних речовин (коацервантів) або зовнішніх умов; один із можливих механізмів виникнення протоклітин на ранніх етапах еволюції життя.
2. У фізичній хімії — явище розшарування колоїдного розчину на дві рідкі фази: концентровану (коацерват) та розріджену.
1. (про систему, пристрій, керування) Такий, що працює автоматично за попередньо заданою програмою та керується або контролюється з відстані.
2. (про спосіб, метод, режим) Який здійснюється або функціонує за допомогою такої автоматичної системи з дистанційним керуванням.
Коацервати — у біохімії та колоїдній хімії: дрібні краплинки або мікроскопічні сферичні утворення, що виникають у розчині внаслідок злипання (агрегації) молекул високомолекулярних сполук (наприклад, білків, полісахаридів) в окремі концентровані фази, які не змішуються з навколишнім розчином.
Коацервати — у теорії походження життя (гіпотеза Опаріна): модель протоклітинної структури, що могла виникнути в первинному бульйоні; крапля з концентрованим вмістом органічних речовин, оточена гідратною оболонкою, здатною до обміну речовин з навколишнім середовищем.
1. На відстані, без безпосереднього фізичного контакту або перебування в одному місці, зазвичай з використанням технічних засобів зв’язку (телефону, інтернету тощо).
2. Шляхом дистанційного навчання, без відвідування навчального закладу.