Значення
-
У біохімії та колоїдній хімії — процес злипання та розділення колоїдних частинок у розчині з утворенням щільних крапель (коацерватів), що відбувається під дією певних речовин (коацервантів) або зовнішніх умов; один із можливих механізмів виникнення протоклітин на ранніх етапах еволюції життя.
-
У фізичній хімії — явище розшарування колоїдного розчину на дві рідкі фази: концентровану (коацерват) та розріджену.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коацервація, р. коацервації, д. коацервації, з. коацервацію, о. коацервацією, м. коацервації, к. коацерваціє