Словник Української Мови
1. Старовинний український струнний щипковий музичний інструмент з корпусом овальної форми, коротким грифом і 4-8 струнами, що використовувався кобзарями для супроводу під час виконання дум, історичних та інших пісень.
2. Загальна назва ряду українських народних музичних інструментів лютневого типу (наприклад, бандура, торбан), що мають корпус-резонатор і струни.
3. Переносно: символ української народної пісенно-музичної творчості, кобзарського мистецтва.
1. Стосовний до дистрофії, пов’язаний із нею; властивий дистрофії.
2. Який страждає на дистрофію, хворий на дистрофію.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кобеняк” — невеликий головний убір з пришитим каптуром або відкладним коміром, що закриває потилицю та плечі.
2. Рідкісна назва для каптура (частини верхнього одягу, що відкидається на голову) у деяких регіонах України.
3. У переносному значенні — про людину, яка ходить, закутавшись, насупившись або яка має похмурий, незадоволений вигляд.
1. Верхній одяг з довгими рукавами та каптуром, який носили переважно в західних регіонах України; довгий плащ, кожух або свита з каптуром.
2. Каптур, пришитий або прикріплений до верхнього одягу (свити, кожуха), а також окремий головний убір у вигляді каптура з довгими кінцями, якими можна обв’язати шию.
3. Заст. Монаша ряса з каптуром.
1. У математиці, зокрема в теорії множин та алгебрі — властивість бінарної операції, коли її послідовне виконання відносно іншої операції дає однаковий результат незалежно від порядку; належним чином до розподільчого (дистрибутивного) закону.
2. У лінгвістиці — стосовно розподілу, поширення мовних одиниць (наприклад, фонем, морфем) у мовленні; характеризує середовище або умови їх вживання.
3. У логіці — властивість логічних операцій (наприклад, кон’юнкції та диз’юнкції), коли одна операція дистрибутивна (розподільча) відносно іншої.
4. У економіці та торгівлі — способом, що стосується дистрибуції, тобто процесу розподілу, доставки та збуту товарів від виробника до кінцевого споживача.
1. Вигинатися, викривлятися, приймати незвичну або незручну позу, часто з метою виставити себе напоказ або через упертість; важко, незграбно рухатися.
2. Уперто не погоджуватися з чимось, виявляти непокору, капризничати; кочевряжитися.
3. Розмовне значення: поважно, урочисто або пихато ходити, виставляючи себе; важко ступати через повільність або незграбність.
1. Вигинатися, викривлятися, приймати незвичайну або незручну позу, часто з метою виставити себе напоказ, зарозуміло або зухвало; важко ходити через незграбність або пихатість.
2. Перен. Поводитися зарозуміло, пихато, виявляти непокору, упертість; важко йти на компроміс, “виламуватися”.
3. Рідк. Викривляти, перекручувати щось (наприклад, думку, факт).
1. (лінгв.) Який стосується розподілу мовних одиниць (наприклад, фонем, морфем) у мовленні та їхніх можливих сполучень; розподільний.
2. (мат., лог.) Який підпорядковується закону дистрибутивності (розподільності), тобто закону про розподіл однієї операції відносно іншої.
3. (екон.) Пов’язаний з дистрибуцією, тобто з розподілом, розповсюдженням товарів від виробника до споживача.
1. Стосується міста Кобеляки Полтавської області, пов’язаний із ним або походженням з нього.
2. Притаманний Кобелякам або їхнім жителям, характерний для них.
1. Який стосується дистриб’ютора або дистриб’юторів, пов’язаний з їхньою діяльністю зі збуту та розповсюдження товарів.
2. Який належить дистриб’юторській компанії, є її власністю або створений нею.
3. Призначений для системи розподілу товарів від виробника до кінцевого продавця або споживача через мережу посередників.