1. Стосовний до дистрофії, пов’язаний із нею; властивий дистрофії.
2. Який страждає на дистрофію, хворий на дистрофію.
дистрофний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до дистрофії, пов’язаний із нею; властивий дистрофії.
2. Який страждає на дистрофію, хворий на дистрофію.
Відсутні