Словник Української Мови
Буква
1. Верхній одяг з довгими рукавами та каптуром, який носили переважно в західних регіонах України; довгий плащ, кожух або свита з каптуром.
2. Каптур, пришитий або прикріплений до верхнього одягу (свити, кожуха), а також окремий головний убір у вигляді каптура з довгими кінцями, якими можна обв’язати шию.
3. Заст. Монаша ряса з каптуром.
Приклад 1:
Петро придивився: в сідлі, на колінах у чатового, закутана в кобеняк, із стрибаючою на грудях косою, трусилася жінка, а ззаду за нею і Тимошем в голубих кунтушах поспішало на запінених конях надвірне військо князя Острозького. Коли ж Петро придивився іще, то в очі йому впало, що князеві вояки скакали в самих натільних сорочках, а в їхніх голубих кунтушах спереду них у сідлах товклись блідолиці панєнки!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”