Словник Української Мови
1. У лінгвістиці: різновид мовної одиниці (морфеми, слова, словосполучення), що змінюється залежно від контексту або граматичних умов, але зберігає своє основне значення; варіант, що коваріює.
2. У математиці, зокрема в тензорному численні: величина (набір чисел, тензор), яка перетворюється певним чином при зміні базису або системи координат, узгоджено з іншими пов’язаними величинами.
1. (мед.) Про збільшення щитоподібної залози, при якому одночасно спостерігається розлита (дифузна) гіперплазія її тканин та утворення вузлів (вузлуватість).
1. (у слов’янській міфології) злий дух, демон, що спокушає людей, навіює їм злі думки та спонукає до поганих вчинків; втілення зла, диявол.
2. (переносно, книжн.) зрадливий, підступний, лукавий чоловік.
1. Розсіяно, без чітко вираженої локалізації або концентрації; поширено на значній площі або об’ємі.
2. (У фізиці, хімії) Про процес взаємного проникнення частинок речовини, що призводить до вирівнювання їх концентрації в обсязі.
3. (Перен.) Нечітко, розмито, без виразних меж або форм.
1. Кований виріб, зазвичай художньо оформлений, що виготовляється з металу (заліза, сталі) методом гарячого або холодного кування; кована деталь.
2. Процес кування металу, ковальська робота (заст., рідко).
3. Заст. назва кованого заліза, криці.
1. Розсіяний, розлитий, поширений без чітких меж або концентрації в одному місці (переважно у фізиці, техніці, медицині).
2. Нечіткий, розмитий, що не має виразних контурів або форм (переносно).
1. Створений поєднанням ковальської обробки металу та зварювання.
2. Стосований до виробів або конструкцій, виготовлених таким способом.
1. Який виготовлений ковкою (у 1 знач.), оброблений ударами молота або преса у гарячому стані для надання певної форми, підвищення міцності тощо (про металеві вироби).
2. Який має оздоблення у вигляді наслідування кованих елементів або виготовлений з матеріалу, що імітує кований метал.
3. Перен. Міцної, атлетичної статури; дужий, м’язистий (про людину або частини тіла).
4. Перен. Міцний, загартований, стійкий (про характер, волю тощо).
1. Дочка коваля (за професією батька).
2. Жіноче прізвище, утворене від імені або прізвища батька (Коваль).