Словник Української Мови
1. (геогр.) Невелике озеро карстового походження на Поділлі, характерне для басейну річки Дністер; карстова западина, заповнена водою.
2. (геол.) Тип карстової форми рельєфу у вигляді замкненої заглибини (западини) з крутими схилами, що утворюється в результаті провалу ґрунту над порожнинами, розмитими підземними водами.
1. (у фізиці, хімії) Поширюватися, розповсюджуватися шляхом дифузії — взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини в іншу при їхньому безпосередньому контакті або через пористу перегородку.
2. (переносно, книжн.) Поступово поширюватися, проникати кудись, охоплювати собою (про явища, ідеї, інформацію тощо).
1. Той, хто займається ковальством; коваль.
2. Рід комах родини перетинчастокрилих, що будують гнізда з глини або піску; оса-муляр.
3. Рід жуків родини турунів, що живуть біля води; плавунець.
1. (у фізиці, хімії) Поширюватися, переміщуватися частинок речовини (атомів, молекул, іонів) з області вищої концентрації в область нижчої концентрації внаслідок теплового руху, що призводить до вирівнювання концентрації по всьому об’єму; рівномірно розсіюватися, проникати.
2. (переносно) Поширюватися, розповсюджуватися, проникати кудись (про явища, ідеї, інформацію тощо).
1. У статистиці — міра лінійного зв’язку між двома випадковими величинами, що дорівнює математичному сподіванню добутку їхніх відхилень від своїх математичних сподівань.
2. У генетиці — статистична залежність між двома ознаками, що вивчається для оцінки їхньої спадкової обумовленості.
3. У лінгвістиці — закономірна спільна зміна (варіювання) двох або більше елементів мовної структури.
1. (у хімії та матеріалознавстві) Про матеріал, оброблений шляхом дифузії — проникнення атомів одного речовини в кристалічну ґратку іншої, зазвичай при високій температурі, для надання нових властивостей (наприклад, дифундований кремній).
2. (у техніці) Про напівпровідниковий прилад, структура якого створена методом дифузії домішок у напівпровідникову пластину.
1. (в математиці, статистиці) що стосується коваріації, пов’язаний з нею; такий, що виражає коваріацію.
2. (в лінгвістиці) що стосується коваріації мовних одиниць, тобто їх взаємної зміни або поєднання в мовленні.
Процес, швидкість якого визначається переважно дифузією речовини (атомів, молекул, носіїв заряду тощо) через певне середовище або між фазами, а не швидкістю інших етапів (наприклад, хімічної реакції на межі розділу).
1. (у програмуванні, особливо в об’єктно-орієнтованому та узагальненому) Властивість системи типів, за якої змінна, оголошена для певного типу, може приймати значення не лише цього типу, але й його підтипів (спадкоємців); узгодженість успадкування типів із спадкуванням їхніх контейнерів або операцій.
2. (у математиці та статистиці) Характеристика того, як дві випадкові величини змінюються разом; міра лінійної залежності між ними, що є узагальненням поняття дисперсії.
1. Який стосується дифузії, властивий дифузії; пов’язаний з процесом взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини в іншу при їхньому безпосередньому контакті.
2. Який здійснюється, відбувається шляхом дифузії, завдяки дифузії.
3. У техніці: пов’язаний з дифузійним процесом у виробництві напівпровідників (наприклад, дифузійний шар, дифузійна плівка).