ковань

[koʋɑnʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Кований виріб, зазвичай художньо оформлений, що виготовляється з металу (заліза, сталі) методом гарячого або холодного кування; кована деталь.

  2. Процес кування металу, ковальська робота (заст., рідко).

  3. Заст. назва кованого заліза, криці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ковані, р. ковань, д. кованям, з. ковань, о. кованями, м. кованях, к. ковані

Більше записів