Значення
-
У лінгвістиці: різновид мовної одиниці (морфеми, слова, словосполучення), що змінюється залежно від контексту або граматичних умов, але зберігає своє основне значення; варіант, що коваріює.
-
У математиці, зокрема в тензорному численні: величина (набір чисел, тензор), яка перетворюється певним чином при зміні базису або системи координат, узгоджено з іншими пов’язаними величинами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коваріант, р. коваріанта, д. коваріантові, з. коваріант, о. коваріантом, м. коваріанті, к. коваріанте