• дихотичний

    1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з дихотомією, що стосується поділу на дві взаємовиключні частини, групи або категорії.

    2. (у логіці та класифікації) Заснований на принципі послідовного поділу цілого на дві частини.

  • ковбойський

    1. Стосовний до ковбоїв, властивий їм, характерний для них.

    2. Притаманний стилю одягу, взуття тощо, що асоціюється з ковбоями, зокрема з широкополими капелюхами, шкіряними жилетами, сапогами з високими халявами.

    3. Стосовний до кінного спорту у стилі вестерн, що імітує роботу ковбоїв зі стадом (наприклад, родео).

  • дихоптичний

    1. (в оптометрії) стосовний до дихоптіки — методу дослідження бінокулярного зору, при якому кожному оку пред’являються різні зорові стимули.

    2. (в психофізиці зору) такий, що характеризується або ґрунтується на роздільному сприйнятті зорової інформації двома очима.

  • ковбойка

    1. Сорочка з довгими рукавами, зазвичай з накладними кишенями та оздоблена характерним візерунком (наприклад, у клітинку або смужку), що імітує стиль одягу американських ковбоїв.

    2. Розмовна назва сорочки з короткими рукавами, часто з подібним візерунком, популярного літнього одягу.

  • дихоподійний

    1. (у біології) Схожий на дихання за характером або функцією; такий, що нагадує дихальний процес.

    2. (у медицині, фізіології) Пов’язаний з актом дихання або його імітацією; дихальний.

  • ковбой

    1. Пастух, який доглядає за великою рогатою худобою на ранчо у Північній Америці (переважно у США та Канаді), традиційно верхи на коні; символ американського Заходу.

    2. Переносно: людина, яка поводиться зухвало, нехтує небезпекою або загальноприйнятими нормами, демонструючи мужність і незалежність.

    3. У моді: стиль одягу, що імітує екіпірування пастухів-ковбоїв (наприклад, джинси, сорочка у клітинку, шкіряний жилет, капелюх-стетсон, характерні чоботи).

  • ковблик

    Ковблик — власна назва села в Україні, розташованого в Бучацькому районі Тернопільської області.

  • дихнутися

    1. (розм.) Зробити ковток повітря, вдихнути, особливо після фізичного навантаження або задишки.

    2. (перен., розм.) Отримати коротку передишку, можливість відпочити або перевести подих у важкій, напруженій ситуації.

  • ковбиця

    Ковбиця — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

    Ковбиця — власна назва села в Україні, розташованого в Сумському районі Сумської області.

  • дихнути

    1. Зробити один вдих або видих; вдихнути або видихнути повітря.

    2. (переносно) Відчути легкість, полегшення, звільнення від чогось гнітючого, важкого.

    3. (переносно, розм.) Проявити ознаки життя, активності; ожити, пожвавитися.

    4. (переносно, розм.) Подути, повіяти (про вітер, повітря).