Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до ковбоїв, властивий їм, характерний для них.
2. Притаманний стилю одягу, взуття тощо, що асоціюється з ковбоями, зокрема з широкополими капелюхами, шкіряними жилетами, сапогами з високими халявами.
3. Стосовний до кінного спорту у стилі вестерн, що імітує роботу ковбоїв зі стадом (наприклад, родео).
Приклад 1:
А головне — чому він тепер зник, нічого не пояснивши, не лишивши жодних розпоряджень: мовляв, роби, що хочеш, хочеш — продай усе, не мороч собі голову, хочеш — віддай бідним, перепиши контору на дитячий притулок, хай самі заправляють бензином увесь цей ковбойський автотранспорт, а хочеш — просто підпали цю будку разом зі свідоцтвом про реєстрацію і їдь додому, де на тебе чекають вірні друзі й цікава робота. Але він жодних розпоряджень не лишив.
— Тютюнник Григорій, “Вир”