1. (в оптометрії) стосовний до дихоптіки — методу дослідження бінокулярного зору, при якому кожному оку пред’являються різні зорові стимули.
2. (в психофізиці зору) такий, що характеризується або ґрунтується на роздільному сприйнятті зорової інформації двома очима.