Древослів

Словник Української Мови

  • ковдрочка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ковдра”: невелика ковдра, легка ковдра, часто дитяча або для укриття ніг.

    2. (переносно, розм.) Про щось м’яке, пухнасте, що нагадує ковдру або за нею вкриває (наприклад, про густий сніг, іній, пишну рослинність).

    3. (жарг., інтернет) Термін, що позначає типовий, передбачуваний, шаблонний коментар або думку в соціальних мережах, який повторюється користувачами масово та беззмістовно, “вкриваючи” обговорення, як ковдра. Виник як калька з англомовного інтернет-сленгу (“blanket statement”).

  • ковдра

    1. Тепла постільна річ, зазвичай прямокутної форми, що складається з двох шарів тканини та начиння (пуху, пір’я, вовни, вати тощо), якою вкриваються під час сну або відпочинку.

    2. Рідкий, в’язкий шар чого-небудь, що рівномірно покриває поверхню (переносне значення).

  • дихроматичний

    1. (у фізиці, оптиці) Такий, що має дві різні спектральні характеристики або складається з двох кольорів; двоколірний.

    2. (у біології, зоології) Такий, що має зору, здатну розрізняти лише два основних кольори (зазвичай синій та жовтий), що властиве деяким тваринам.

    3. (у хімії) Пов’язаний із дихроматами, що містять двовалентний радикал Cr₂O₇.

  • ковдоба

    Ковдоба — власна назва річки в Україні, лівої притоки Ворскли, що протікає територією Полтавської області.

    Ковдоба — власна назва села в Україні, розташованого в Полтавській області, Миргородському районі.

  • дихотомічно

    1. У спосіб, що ґрунтується на дихотомії; за принципом поділу або протиставлення на дві взаємовиключні частини, групи, категорії.

    2. У логіці та класифікації: методом послідовного поділу класу на два підкласи за наявністю або відсутністю певної ознаки.

  • ковганка

    1. Рідкісний варіант написання слова “ковганка” (від “ковган”) — традиційна українська стравa з пшоняної, гречаної або іншої крупи, заправлена цибулею, шкварками, салом тощо, яка готується у глиняному горщику або чавунному казанку, часто з додаванням м’яса, грибів або овочів.

    2. Застаріла або діалектна назва для невеликого килимка, доріжки, часто зшитої зі шматків тканини або зробленої у техніці лялькового ткацтва.

  • дихотомічний

    1. (у логіці, класифікації) Заснований на дихотомії; такий, що передбачає поділ на дві взаємовиключні частини, групи або поняття.

    2. (у ботаніці) Про тип розгалуження: такий, при якому вісь роздвоюється на дві рівнозначні гілки, що далі можуть роздвоюватися аналогічно.

    3. (переносно) Дуалістичний, що містить у собі різке, непримиренне протиставлення двох поча́тків, явищ або понять.

  • ковбочок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ковбой”: невелика фігурка, іграшка або зображення ковбоя; також може стосуватися дитини, одягненої в костюм ковбоя.

    2. Розмовна назва популярного солодкого десерту (пірамідки) з вафель, просочених медом або карамеллю, часто в обгортці з відповідним тематичним малюнком.

    3. У переносному значенні — про мужню, рішучу, незалежну людину (зазвичай чоловіка), яка демонструє риски, властиві літературному чи кінематографічному образу ковбоя.

  • дихотомний

    1. (у логіці, класифікації) Заснований на дихотомії; такий, що передбачає поділ на дві взаємовиключні частини, групи або поняття.

    2. (у ботаніці, зоології) Про тип розгалуження: такий, при якому осьовий орган (стебло, корінь) роздвоюється на дві рівнозначні гілки.

  • ковбок

    1. (діал.) Невеликий глиняний горщик або посудина з двома ручками для зберігання або перенесення рідин (молока, сметани тощо).

    2. (перен., рідк.) Людина повільної, незграбної ходи; млява, неуважна людина.