1. (у логіці, класифікації) Заснований на дихотомії; такий, що передбачає поділ на дві взаємовиключні частини, групи або поняття.
2. (у ботаніці) Про тип розгалуження: такий, при якому вісь роздвоюється на дві рівнозначні гілки, що далі можуть роздвоюватися аналогічно.
3. (переносно) Дуалістичний, що містить у собі різке, непримиренне протиставлення двох поча́тків, явищ або понять.