Словник Української Мови
Буква
1. Тепла постільна річ, зазвичай прямокутної форми, що складається з двох шарів тканини та начиння (пуху, пір’я, вовни, вати тощо), якою вкриваються під час сну або відпочинку.
2. Рідкий, в’язкий шар чого-небудь, що рівномірно покриває поверхню (переносне значення).
Приклад 1:
Чистісінько… Андрій поклав свою торбиночку з самою лише ложкою в ній на тумбу й підняв ковдру на ліжку — ліжко було застелене чистим простиралом, подушка в білій чистій наволочці, помацав — набита соломою, — все — і ковдра, і подушка, й простирало пахло креозотом і «Геліосом», але не тим, що так гарно палить і псує арештантське дрантя, а якимсь іншим. Дивився й апатично думав — логічно мусила б тут десь бути й білизна ж, і рушник.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”