1. (у логіці, класифікації) Заснований на дихотомії; такий, що передбачає поділ на дві взаємовиключні частини, групи або поняття.
2. (у ботаніці, зоології) Про тип розгалуження: такий, при якому осьовий орган (стебло, корінь) роздвоюється на дві рівнозначні гілки.