• кождий

    Кождий — застаріла форма прикметника “кожний”, що вживалася в українській мові для позначення окремого одиничного предмета чи особи з усієї сукупності однорідних; кожний, всякий окремий.

  • кожанок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “коханок”: чоловік, який перебуває у близьких, інтимних стосунках із жінкою, не будучи її чоловіком.

    2. (рідко) Зменшувально-пестлива форма від слова “коханець”: людина, яку палко кохають; коханий.

  • добропристойно

    1. Відповідно до прийнятих у суспільстві норм пристойності, благопристойно, чемно, пристойно.

    2. (Застаріле) Належним чином, як слід, належно.

  • кожанка

    1. Куртка або пальто зі шкіри (зазвичай овечої, телячої або козячої), часто на підкладці з хутра або теплого матеріалу.

    2. Заст. Верхній одяг із шкіри, який носили козаки та селяни.

  • добропристойний

    1. Відповідний загальноприйнятим нормам поведінки, моралі або пристойності; порядний, чемний, благопристойний.

    2. (Застаріле) Відповідний певним вимогам або стандартам; належної якості, добротний, гідний.

  • кожан

    1. Рід черепах родини американських прісноводних черепах, що мешкають у Північній Америці, відомі своїм великим розміром та агресивною поведінкою (рід Macrochelys, зокрема вид Macrochelys temminckii).

    2. Велика прісноводна черепаха родини американських прісноводних черепах, що має масивну голову з потужними щелепами, трикутний гребінь на спині панцира та живе у водоймах південно-східної частини США (Macrochelys temminckii).

  • коефіцієнтний

    1. Який стосується коефіцієнта, виражений коефіцієнтом або визначається за його допомогою.

    2. Який має характер коефіцієнта, є відносною величиною, що виражає певне співвідношення.

  • добропорядний

    1. Який дотримується доброго порядку, правил поведінки; чемний, слухняний, доброчесний.

    2. (У словосполученні) Який стосується доброго ладу, правильного устрою (наприклад, добропорядне життя).

  • коефіцієнт

    1. Числовий множник при алгебраїчному виразі, що показує, скільки разів береться доданком вираз, що стоїть при ньому.

    2. Число, на яке потрібно помножити величину, виражену в одних одиницях, щоб отримати її вираз в інших одиницях; відношення двох однойменних величин.

    3. Показник, величина, що характеризує якусь властивість або процес (наприклад, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт тертя).

  • добронравний

    1. Який має добрий нрав, доброзичливий, лагідний, м’який за характером; благонравний.

    2. (У давнину) Який відповідає поняттям про моральну доброчесність, благопристойний, чесний.