1. Який дотримується доброго порядку, правил поведінки; чемний, слухняний, доброчесний.
2. (У словосполученні) Який стосується доброго ладу, правильного устрою (наприклад, добропорядне життя).
добропорядний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |