1. Який відповідає загальновизнаним нормам моралі, пристойності; чесний, доброчесний, гідний поваги.
2. Значний за розміром, кількістю чи ступенем; солідний, чималий.
3. (Розм.) Доброякісний, ґрунтовний, серйозний (про предмети, явища).
порядний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Або ж трапляються слова начебто звичайні, але вживані у відмінному від очікуваного значенні (наприклад, «дідівський» в значенні «жебраківський» або «слушний» в значенні «слухняний, порядний, добрий»). Треба пам’ятати також про те, що діалектам притаманна специфічна властивість сильного впливу контексту на семантику слова.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |