Словник Української Мови
Буква
1. Числовий множник при алгебраїчному виразі, що показує, скільки разів береться доданком вираз, що стоїть при ньому.
2. Число, на яке потрібно помножити величину, виражену в одних одиницях, щоб отримати її вираз в інших одиницях; відношення двох однойменних величин.
3. Показник, величина, що характеризує якусь властивість або процес (наприклад, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт тертя).
Приклад 1:
Точні формули такого аналізу-діагнозу цього суспільно-психічного феномену, цієї сили пропагандистського навіювання, що перегукуються з моїми сприйманнями й оцінками, знаходжу у «Пастці» Івана Дзюби: «Вміння переконувати своєю спрощеною, а тому нібито оголено-бездоганною логікою», «взаємостимулювання терору й ентузіазму», «талановита режисура зовнішньої небезпеки і загрози внутрішньої», «істину створюють 62 400 повторень», потужний «коефіцієнт викривлення»[23]… Однак на тлі того щирого офіціозу не можна не помітити окремі прориви у спонтанне, незалежне від ідеологічного зомбування, розуміння речей, власні, нічим не навіяні оцінки, нотки справжнього усвідомлення стану справ і виокремлення реальних цінностей. Вони часто лише накреслені, невиразні — і тут же придушуються тим невблаганним «треба», але вони є, прориваються крізь стереотип і тим цінніші й зворушливіші.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Визначення щоденної пропускної здатності найбільш відомих та відвідуваних туристичних об’єктів, що формують культурно -історичний потенціал великого міста, який і притягує туристів (С): С = (с1 + с2 + с3 + …) (1 – Іr) , де с 1 – пропускна спроможність об’єкту 1; с 2 – пропускна спроможність об’єкту 2; с3 – пропускна спроможність об’єкту 3; Іr – коефіцієнт коригування відвідання об’єкту місцевими мешканцями та неорганізованими туристами. Для визначення щоденної пропускної спроможності (логістичного потенціалу) об’єкта пропонується наступна методика, розроблена автором на підставі алгоритму, рекомендованого ЮНВТО для архітектурно -історичних та виставкових об’єктів (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Номерний фонд засобів розміщення міста слід скоригувати на кількість місць на туристичних поромах (або круїзних суднах), що прибувають до великого міста, оскільки основною метою круїзних туристів є власне пізнавальний туризм: Т = (Н – Іn) d1 , K = [(H – In) – T] Io + T + In ,192 де Т – кількість місць у засобах розміщення великого міста, що відповідає кількості туристів, мета приїзду яких – пізнавальний туризм; d 1 – частка пізнавального туризму в туристичному потоці; І о – коефіцієнт туристів, що відвідують об’єкти туристичного показу, але чия мета візиту не відповідає пізнавальному туризму.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”