• добросердно

    1. З добрим серцем, з добрими намірами; сердечно, щиросердно.

    2. (заст.) З доброю душею, з добрим характером; добродушно.

  • кожум’яка

    Кожум’яка — історична назва ремісника, який займався обробкою шкір та вичинкою шкіряних сирців (кожум’яцтвом); шкіряник, чинбар.

    Кожум’яка — власна назва (топонім) історичної місцевості у Києві, у Подільському районі, де колись селилися та працювали майстри-шкіряники.

  • добросердний

    1. Який має добре серце, сповнений доброти, чуйності та милосердя до інших; люб’язний, сердечний.

    2. (переносне значення) Який виражає доброту, приязнь, тепле ставлення (про погляд, усмішку, тон тощо).

  • кожнісінький

    Кожнісінький — прикметник, уживаний для посилення значення слова «кожний»; означає: абсолютно кожний, без жодного винятку, усі до одного.

  • кожний

    1. Кожний (займенник) — указує на окремий предмет, особу або явище з певної множини, розглядаючи їх по черзі, один за одним; відповідає на питання «який саме?».

    2. Кожний (займенник) — уживається для підкреслення повного охоплення всіх одиниць множини без винятку; будь-який з даної сукупності.

    3. Кожний (займенник, у сполученні з іменником у однині) — виражає значення регулярної повторюваності дії або ознаки у часі (кожного дня, кожну годину).

  • добросердий

    1. Який має добре серце, сповнений доброти, чуйності, прихильності до людей; добрий, сердечний.

    2. Який виражає доброту, сердечність, викликаний ними (про почуття, вчинки тощо).

  • кожмуток

    1. (діал.) Невеликий шматок, клаптик, часто тканини або шкіри.

    2. (перен., рідк.) Незначна, невелика частина чогось, часто вживається для позначення малого наділу землі або невеликої ділянки.

  • добросердечно

    1. З добрим серцем, зі щирим співчуттям та доброзичливістю; сердечно, приязно.

    2. (У медицині, як характеристика лікарського призначення) Безпечно для серця, не маючи шкідливого впливу на серце.

  • кожен

    1. Визначний займенник, що вказує на окремий предмет, особу чи явище з ряду однорідних, розглядаючи їх поодинці або як сукупність.

    2. Уживається для підкреслення повного охоплення всіх одиниць множини, без винятку; будь-який, усі.

    3. (У поєднанні з іменниками у однині) Вказує на регулярність, повторюваність дії або на ознаку, властиву всім представникам певної категорії.

  • добросердечний

    Який має добре серце, сповнений доброти, чуйності, прихильності до людей; добрий, сердечний.