кожнісінький

Приклад 1:
Не вит­ри­ма­ла Мот­ря дов­шої роз­мо­ви: сиділа собі та пла­ка­ла не­роз­важ­ни­ми, дрібни­ми сльоза­ми… А Чіпка – на­че та­ке собі діло ви­га­дав – кожнісінький день ґуля та й ґуля… Зовсім пус­тив­ся бе­ре­га… До­пив­ся до то­го, що ні знад­во­ру, ні в хаті нічо­го… Аж за­дув­ся від гульні та не­дос­па­них но­чей… Поки ха­зяй­ст­веч­ко бу­ло, бу­ло за що пи­ти; а як заб­рав Грицько ос­танній хлібець з дво­ру, то хоч що хоч – без гро­шей жидівка і осьмуш­ки не дає. “Да­вай гроші!”
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”