1. Який має добре серце, сповнений доброти, чуйності, прихильності до людей; добрий, сердечний.
2. Який виражає доброту, сердечність, викликаний ними (про почуття, вчинки тощо).
добросердий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |