Словник Української Мови
1. Який стосується добрих, дружніх стосунків між сусідами, характеризується взаємною повагою, готовністю до співпраці та взаємодопомоги.
2. Який відповідає принципам добросусідства, спрямований на підтримання мирного та конструктивного співіснування (про угоду, політику, відносини між державами, громадами тощо).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кожух” — короткий, легкий або невеликий за розміром кожух.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, села) в Україні, поширена в західних регіонах.
3. Рідкісне прізвище українського походження.
1. (заст.) У спосіб, властивий добростій (добрій, ласкавій) людині; з добротою, ласкаво, прихильно.
2. (заст.) Відповідно до правил добрих звичаїв; чемно, ввічливо.
1. Тепла верхня зимова одежа з овечої або козячої шерсті, пошита зі шкіри з вовною назовні; кожух.
2. Заст. Міра землі в Україні XIV–XVIII століть, що дорівнювала площі, необхідній для посіву певної кількості зерна (частіше близько 10–20 гектарів).
3. Заст. Податок, який сплачувався з такої міри землі.
Кожушаночка — зменшувально-пестлива форма від слова “кожуханка”, що означає коротке або довге верхнє зимове вбрання з овечої шерсті (кожуха), часто прикрашене вишивкою або аплікацією.
Кожушаночка — власна назва, ім’я персонажа з українського фольклору або літературних творів, що втілює образ теплої, затишної, охоронної постаті (наприклад, персонаж однойменної казки).
1. (рідко) Такий, що має добру, приємну вдачу; лагідний, доброзичливий.
2. (заст.) Який викликає добрі, приємні почуття; приємний, милий.
1. Тепла верхня зимова одяга з овчини або хутра, що застібається, зазвичай довжиною до стегон або колін.
2. Військова або міліцейська куртка на хутряній підкладці або з хутряним коміром, що була поширена в СРСР.
3. Рід короткого кожуха, часто прикрашеного вишивкою або аплікацією, традиційний елемент українського народного одягу.
1. (про дію, виконання обов’язків тощо) З повною сумлінністю, старанно, ретельно, відповідально.
2. (про людину) Сумлінно, чесно, з доброю совістю.
1. (про одяг) Зшитий з овечих, козячих або інших хутряних шкур вовною всередину, призначений для захисту від холоду.
2. (про людину) Такий, що одягнений у кожух.
3. (перен., розм.) Дуже товстий, огрядний; завтовшки як у кожусі.
1. Технологічний процес взуттєвого виробництва, що полягає в з’єднанні (приклеюванні або пришиванні) верху взуття з підошвою шляхом загинання країв матеріалу верху навколо колодки та їхньої фіксації до підошви.
2. У шитві одягу — спосіб обробки країв деталей (наприклад, пройм, горловин) або отворів (кишень) за допомогою окремо викроєної обтачки (кожуха), яка пришивається, вивертається на виворітний бік і закріплюється, створюючи акуратний край без видимих зрізів.