Кождий — застаріла форма прикметника “кожний”, що вживалася в українській мові для позначення окремого одиничного предмета чи особи з усієї сукупності однорідних; кожний, всякий окремий.
кождий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А кождий собі гадає: куплю телєтко, прикохаю, десь трохи полови запарю, гарбузів кину, та й, уважиєте, щось приросте на обкидок. Тісні роки настали!
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Вела зо мною нечутний діалог і зараз же відповідає на кождий заміт, що ворушиться в моїй душі. Allen Respekt!
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 3:
Рецензент “Przeglądy” в числі з 2 квітня 1864 р. каже: “П-ні Ба- чинська представила тип молодої, невинної, скромної і чесної селян- ки з незвичайною правдою; у її грі були вистудіювані усі подробиці, кождий жест, кожде слово; вона так вірно поняла і олицетворила характер, так поглубила душу тих дівчат з-під сільської стріхи, що навіть в хвилях найбільшої радости мають на чолі тінь меланхолії і душевної тоски. Кожда сцена із завистію може дивитись на руську сцену, що може повеличатися такою артисткою!” Мало що в низшій тонації писали про Бачинську: Gazeta Narodowa, ч.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прикметник () |