Словник Української Мови
1. Жінка або дівчина з етнічної групи козарів (хазарів), тюркомовного кочового народу, що існував у Середньовіччі.
2. Назва сорту пшениці, який має високий стійкий солом’яний стеблостій і характеризується високою посухостійкістю та врожайністю.
3. Розмовна назва для представниці міста Козарове (Козарськ) або Козарського району.
1. Представник тюркської кочової народності, що в X–XIII століттях утворила державу (каганат) у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї та вела активні війни з Київською Руссю.
2. Рідкісне вживання: учень козацької (козаруцької) школи в Галичині в XIX — на початку XX століття.
1. (про новоутворення, пухлини) Без ознак злоякісності, не схильне до інфільтративного росту та метастазування.
2. (перен., про явища, процеси) Без шкідливих чи небезпечних властивостей, що не загрожує негативними наслідками.
3. (заст., про дії) Доброчесно, якісно, сумлінно.
Козамкненість — власна назва (топонім) села в Україні, у складі Великобузовської сільської громади Білоцерківського району Київської області.
1. Який має добру, високу якість; добротний, якісний.
2. У медицині — не злоякісний, такий, що не загрожує життю та не схильний до злоякісного росту або метастазування (про пухлину, новоутворення).
1. (техн.) Про замкнену електричну систему, що має нульовий потенціал відносно землі та не має електричного зв’язку з іншими системами через спільні заземлення.
2. (техн.) Про електричне коло, ізольоване від землі та інших кіл, у якому струм не виходить за його межі.
1. (від прикм. доброчинний) На означення дії, що здійснюється з благородними, добрими намірами, з доброчинними цілями; благодійно, милосердно.
2. (заст.) На означення дії, що виконується добре, належним чином; доброчесно, сумлінно.
Козаліт — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.
Козаліт — власна назва річки в Україні, лівої притоки Норині, що протікає через Овруцький район Житомирської області.
1. Який робить добро, благодійний, спрямований на допомогу іншим людям або суспільству.
2. Який має на меті благодійність, пов’язаний із благодійною діяльністю (про заходи, установи, фонди тощо).
1. Родовий відмінок множини від “козаки” — вказує на належність або зв’язок із групою представників козацького стану, військово-політичного формування або етнокультурної спільноти, що історично склалася на українських землях.
2. Родовий відмінок множини від “Козакі” (топонім) — може вказувати на походження або належність до населених пунктів з назвою “Козакі”, “Козаки” (наприклад, села в Україні).