1. Який має добру, високу якість; добротний, якісний.
2. У медицині — не злоякісний, такий, що не загрожує життю та не схильний до злоякісного росту або метастазування (про пухлину, новоутворення).
доброякісний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |