• командирування

    1. Дія за значенням дієслова “командирувати” — направлення когось у службове відрядження, призначення для виконання певних завдань поза основним місцем служби або роботи.

    2. Процес керівництва, управління військовим підрозділом, частиною або групою людей; здійснення функцій командира.

  • командирувальний

    Який стосується командирування, призначений для командирування або пов’язаний з ним.

    Такий, що має повноваження віддавати накази, керувати військовим підрозділом або формуванням.

  • докльовувати

    1. (спец.) У техніці: точно підганяти, припасовувати деталі, з’єднуючи їх щільно, без зазорів.

    2. (перен., рідко) Ретельно, до дрібниць вивчати, досліджувати щось або обговорювати, уточнювати всі деталі.

  • командирський

    1. Який стосується командира, належить або властивий командиру.

    2. Призначений для командира, характерний для його становища або обов’язків.

    3. Який виявляє риси, гідні командира; рішучий, вольовий, здатний керувати.

  • докликатися

    1. Довгими, наполегливими кличаннями, викликами змусити когось відгукнутися, з’явитися або привернути чиюсь увагу.

    2. (переносно) Намаганнями, проханнями, зверненнями домогтися від когось потрібної відповіді, реакції, дії або рішення.

    3. (застаріле) Покликати когось до відповідальності, викликати для суду або розправи.

  • командировочний

    Командировочний — документ (посвідчення, довідка або спеціальний бланк), що видається особі, яку відряджають у службове відрядження (командировку), і підтверджує її право на відрядження, а також на оплату витрат, пов’язаних з ним.

    Командировочний — грошова сума, що видається або відшкодовується працівникові для покриття витрат під час службового відрядження (на проїзд, проживання, харчування тощо).

  • командирований

    Особа, яку відряджено (командировано) для виконання службових доручень або тимчасового переведено на іншу роботу.

  • доклеїтися

    Доклеїтися — дієслово доконаного виду, утворене від “клеїти” з префіксом “до-“. Пряме значення: закінчити процес склеювання чогось, довести його до кінця, часто з відтінком докладання значних зусиль або витрачання часу.

    У переносному значенні (розмовне, часто іронічне або несхвальне): набридливими діями, пильнуванням або постійним втручанням домагатися чогось від когось, наздоганяти когось з метою отримати відповідь, увагу або виконання чогось. Синонімічне до “долізти”, “докучити”, “дойнятися”.

  • командирка

    1. Розмовна назва військової кашкетки, берета або іншого головного убору, що є частиною форми командирів або особового складу збройних сил, правоохоронних органів тощо.

    2. Заст. Розмовне позначення службової відрядження, поїздки, яку здійснює командир, керівник або уповноважена особа для виконання певних завдань.

  • доклеїти

    1. Закінчити процес клеїння, приклеювання чогось; довести до кінця наклеювання.

    2. Приклеїти додатково, щоб завершити або відновити цілісність чогось.