командировочний

[komɑndɪroʋot͡ʃnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Командировочний — документ (посвідчення, довідка або спеціальний бланк), що видається особі, яку відряджають у службове відрядження (командировку), і підтверджує її право на відрядження, а також на оплату витрат, пов’язаних з ним.

  2. Командировочний — грошова сума, що видається або відшкодовується працівникові для покриття витрат під час службового відрядження (на проїзд, проживання, харчування тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. командировочний, р. командировочного, д. командировочному, з. командировочного, о. командировочним, м. командировочнім, к. командировочний

Більше записів