Особа, яку відряджено (командировано) для виконання службових доручень або тимчасового переведено на іншу роботу.
командирований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім того, він був командирований до вищої школи і мав право на підтримку в першу чергу. А голова управи не спитав навіть його документів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |