1. Який стосується командира, належить або властивий командиру.
2. Призначений для командира, характерний для його становища або обов’язків.
3. Який виявляє риси, гідні командира; рішучий, вольовий, здатний керувати.
командирський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Декілька зламаних осик і зім’ятий чагарник не залишали сумніву в тім, що неда- вно тут пройшов танк або самохідка, а легкий, що не встиг ще вивіт- ритись, особливий, чужий запах штучного бензину і гарячого масла показував, що цей танк або самохідка були німецькими… Загальна психологія 229 Іноді розвідники наштовхувалися на глибокий, звивистий хід сполу- чення або на ґрунтовий командирський бліндаж, накатів у шість з дверима, зверненими на захід. І ці двері, звернені на захід, красномо- вно говорили, що бліндаж німецький, а не наш… Так розвідники по- вільно просувались до своїх».
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: прикметник () |