• бодхі-гхара

    Бодхі-гхара — в архітектурі давньої Індії та буддійських регіонів: тип споруди, священна споруда або храм, зведений навколо живого дерева Бодхі (особливо фікуса священного), яке вважається нащадком або символічним втіленням того дерева, під яким, за переказами, Будда досяг просвітлення (бодхі).

    Бодхі-гхара — архітектурний прототип або попередник ступи, що виник як огорожа навколо священного дерева, яка згодом еволюціонувала в меморіальну споруду культового призначення.

  • бодхі

    1. У буддизмі — стан просвітлення, досягнення вищої істини та духовного пробудження, при якому усуваються невігластво, бажання та страждання і досягається нірвана.

    2. Священна фікусова смоковниця (Ficus religiosa), під якою, за переказами, принц Сіддгартха Гаутама досяг просвітлення і став Буддою; символ мудрості та духовного осягнення в індійській культурі та буддизмі.

  • бодун

    1. Рослинний рід (Bodun) з родини айстрових, представлений однорічними або дворічними травами, поширеними переважно в Євразії; до цього роду належить, зокрема, бодун розлогий (Bodun arvense), звичайна бур’янова рослина.

    2. Народна назва колючих бур’янів, зокрема видів роду осот (Cirsium) та будяк (Carduus), а також інших рослин із колючим стеблом або листям.

  • бодрюш

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.

    2. (рідко, заст.) Термін, що може вживатися як власна назва або прізвисько, ймовірно, походить від діалектного “бодритися” (виглядати бадьоро, пишатися) та вказує на людину бадьору, повну життєвих сил.

  • бодрак

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від діалектного слова “бодрак” (колюча рослина, будяк) або пов’язане з дієслівною основою “бодрати” (колоти, чіплятися).

    2. У місцевій топоніміці — назва географічного об’єкта (наприклад, урочища, поля, пагорба), що характеризує місцевість, порослу колючою рослинністю.

  • бодо

    1. Одиниця швидкості телеграфування, що дорівнює одному елементарному сигналу (наприклад, одній зміні стану сигналу) за секунду; застосовується в телекомунікаціях.

    2. Прізвище французького винахідника та інженера Жана Моріса Еміля Бодо (1845–1903), який створив один з перших успішних багатоканальних телеграфних апаратів та код для нього.

  • бодня

    1. Велика дерев’яна посудина з обручами, зроблена з клепок, що використовується для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), сипких речовин або для засолювання овочів; діжка, кадка.

    2. Застаріла назва міри об’єму рідин, що використовувалася в Україні та становила близько 10 відер (приблизно 120 літрів).

  • боднар

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села Боднарів у Закарпатській області.

    2. Прізвище українського походження, що походить від назви ремесла бондаря (майстра з виготовлення дерев’яних посудин, діжок, цебер).

    3. (заст., діал.) Те саме, що бондар — ремісник, який виробляє дерев’яні бочки, діжки, кадки та іншу посудину з клепок.

  • бодмерея

    1. (від нід. bodemerij) У морському праві: позика під заставу судна, вантажу або фрахту, що надається судновласнику на час плавання; сума такої позики.

    2. (заст.) Договір про таку позику або документ, що його засвідчує.

  • бодигард

    1. Особа, яка професійно займається охороною та забезпеченням безпеки іншої людини (зазвичай публічної, високопосадової або багатої), супроводжуючи її та відвертаючи потенційні загрози.

    2. Спеціально навчений охоронець, тілоохоронець, який безпосередньо захищає життя та здоров’я підопічного, часто працюючи в тісному контакті та використовуючи власне тіло як захисний бар’єр.