бодхі

1. У буддизмі — стан просвітлення, досягнення вищої істини та духовного пробудження, при якому усуваються невігластво, бажання та страждання і досягається нірвана.

2. Священна фікусова смоковниця (Ficus religiosa), під якою, за переказами, принц Сіддгартха Гаутама досяг просвітлення і став Буддою; символ мудрості та духовного осягнення в індійській культурі та буддизмі.

Приклади вживання слова

бодхі

Приклад 1:
іконографія Будди, що заступила зображення буддійських символів: «колеса закону» (чакра), «священного дерева» (бодхі), «па- расолей», ступнів, трону тощо. Будду зображували з його 32 канонічними ознаками: відтягнуті мочки вух, характерна випуклість на тімені (ознака вищої мудрості), мітка між бровами (символ великої духовної сили), коротке волосся на голові, скручене в локони (символізували рух сонця і вічність), німб тощо. — Невідомий автор