Властивість або стан того, що відбувається без перерв, зупинок, перепочинку; безперервність, неперервність.

1. Відсутність зубів у людини або тварини; стан, коли зуби повністю або значною мірою втрачені.

2. Переносно: нездатність ефективно діяти, відстоювати свою позицію; слабкість, безсилля, нерішучість (про організацію, закон, критика тощо).

1. Прізвисько або іронічна назва людини, яка втратила всі або майже всі зуби.

2. Зоол. Прісноводний двостулковий молюск родини Unionidae (Anodonta), що має тонкостінні, овальні, опуклі черепашки без зубців на зчленувальному краї.

1. Відсутність зірок на небі; стан, коли небо позбавлене зоряного сяйва, затьмарене хмарами або іншими факторами.

2. Переносно: стан духовної або творчої порожнечі, втрати натхнення, ідей або ідеалів; смутний, безрадісний період у житті або мистецтві.

Властивість речовини, що характеризується відсутністю або мінімальним вмістом золи, яка залишається після її повного випалювання.

У технічному та промисловому контексті — показник якості палива (вугілля, торфу тощо), що визначається масовою часткою негорючої залишкової речовини (золи) та виражається у відсотках; чим нижчий цей показник, тим вища беззольність палива.

1. Властивість або стан відсутності будь-яких символів, знаків, позначок або інформаційних елементів у певному місці, на об’єкті чи в документі.

2. У мовознавстві — характеристика слова або форми слова, яка не має формального граматичного показника (окремого знака, закінчення тощо) для вираження певної категорії (наприклад, роду, відмінка).

3. У математиці та інформатиці — властивість числового типу даних або формату представлення числа, який не використовує біт для позначення знака (додатній чи від’ємний), що дозволяє зберігати лише невід’ємні значення.

Властивість або стан того, що є беззмістовним; відсутність внутрішнього змісту, сенсу, ідеї або значення; порожнеча, марність.

У філософії та мистецтві — характеристика явища, тексту, твору тощо, що не несе в собі суттєвої ідеї, глибини, цінності або не відповідає певним критеріям осмисленості.

Властивість або стан того, що не змінюється, залишається постійним, незмінним у часі; сталість, незмінність.

Властивість за значенням прикметника “беззлобний”; відсутність злоби, злобності, прихильність до людей, доброзичливе ставлення до оточуючих.

1. Стан, положення селян, які не мають власної землі або мають її в недостатній кількості для ведення господарства та проживання; поземельна скрута.

2. Історична соціально-економічна категорія, що характеризує майнове становище селянства, позбавленого права власності на землю або мають надмірно малі наділи.