Властивість або стан того, що відбувається без перерв, зупинок, перепочинку; безперервність, неперервність.
беззупинність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що відбувається без перерв, зупинок, перепочинку; безперервність, неперервність.
Відсутні