Словник Української Мови
Буква
1. Велика дерев’яна посудина з обручами, зроблена з клепок, що використовується для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), сипких речовин або для засолювання овочів; діжка, кадка.
2. Застаріла назва міри об’єму рідин, що використовувалася в Україні та становила близько 10 відер (приблизно 120 літрів).
Приклад 1:
— Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни. — Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”