Дієслово, що означає: досягти певного місця, простягнувшись або довго й повільно рухаючись (зазвичай лежачи, повзаючи або пересуваючись з труднощами).

У переносному значенні: з великими труднощами, повільно та з напруженням дістатися, дійти до чогось, досягти якоїсь мети або стану.

Достеляти — дієслово, що означає закінчити стелити щось, довести процес стлання до кінця або до певної межі.

Достеляти — у переносному значенні: додавати, доповнювати щось у розповіді, описі, часто з відтінком надмірності або навмисного прикрашання.

1. Дієслово, що означає досягти певного рівня, стану або місця, часто вживається в переносному значенні для позначення досягнення межі можливого, крайнього ступеня чогось (наприклад, виснаження, роздратування).

2. У прямому значенні — дістатися, дійти до якогось місця, простягтися до чогось (заст., рідко).

1. Докласти, додати щось, щоб повністю вкрити поверхню або заповнити простір (про постіль, настил тощо).

2. Перен. Доробити, завершити щось, довести до кінця, часто з відтінком значення «додати останню деталь» або «зробити повним».

1. (розм.) Дістатися, перейти у чиєсь володіння або користування в результаті розподілу, поділу чогось між кількома особами; випасти на чиюсь частку.

2. (перен., розм.) Стати об’єктом чиїхось дій, часто негативних (докорів, критики, уваги тощо); дістатися.

1. (розм.) Дістати, отримати щось, заволодіти чимось, часто з певними зусиллями або хитрістю.

2. (заст.) Доставити, постачати щось у потрібній кількості; забезпечити.

1. (розм.) Дістатися, отриматися комусь, стати чиєюсь власністю, переважно про щось бажане або цінне.

2. (розм.) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось (зазвичай про щось неприємне).

3. (заст.) Дістатися, дійти до когось, чогось (фізично або як інформація).

1. (перехідне) Забезпечувати когось, щось необхідним у достатній кількості, постачати, надходити в потрібній мірі (про щось абстрактне або матеріальне).

2. (неперехідне) Бути, виявлятися достатнім, вистачати для певної мети; задовольняти потреби.