• достигаючий

    Дієприкметник дійсного способу теперішнього часу від дієслова “достигати”, що означає такий, який зараз, у теперішній момент, досягає (досягає) чогось, добивається чогось, сягає до якоїсь мети або межі.

  • достигатися

    1. Дістатися, дійти до якогось місця, пункту, досягти чогось (зазвичай після тривалого або важкого шляху).

    2. Дістатися, дійти до якогось стану, рівня, ступеня розвитку; бути досягнутим (про мету, результат).

    3. (У пасивній конструкції) Бути досягнутим, отриманим в результаті зусиль, праці, боротьби.

  • достигати

    1. Діставатися, досягати чогось, доходити до якоїсь мети, результату.

    2. (заст.) Дорослішати, досягати певного віку або ступеня зрілості.

    3. (заст., діал.) Діставати щось, отримувати в своє розпорядження.

  • достигальний

    1. (про снаряд, ракету тощо) Здатний долетіти до певної цілі або досягти певної відстані.

    2. (про засіб, технологію) Призначений або здатний забезпечити досягнення поставленої мети, результату.

  • достерігатися

    1. (док., перех.) Уважно спостерігаючи, помічати, виявляти щось, з’ясовувати наявність чогось.

    2. (док., перех.) Приходом до певного висновку шляхом спостереження чи роздумів; усвідомлювати, розуміти.

  • достерігати

    1. (застаріле) Уважно спостерігати, пильно стежити за кимось або чимось, щоб помітити, розгледіти, виявити.

    2. (застаріле) Обережно уникати чогось, остерігатися, стерегтися.

  • достерегтися

    1. (від дієслова «стерегтися») Набути обережності, стати обачним внаслідок певного досвіду чи попередження; зрозуміти небезпеку або небажаний розвиток подій і почати діяти відповідно.

    2. (застаріле) Помітити, побачити, спостерегти щось або когось.

  • достерегти

    1. Попередити, застерегти когось від чогось небезпечного або небажаного, дати пораду бути обережним.

    2. (застаріле) Помітити, побачити, спостерегти щось.

  • достеменно

    1. Так, що відповідає дійсності; точно, безсумнівно, напевно.

    2. Докладно, з усіма деталями; досконало.

  • достеменний

    1. Такий, що точно відповідає дійсності, правдивий, справжній, не вигаданий.

    2. (У значенні прислівника) Справді, дійсно, безперечно.