достигаючий
[dostɪɦɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Дієприкметник дійсного способу теперішнього часу від дієслова “достигати”, що означає такий, який зараз, у теперішній момент, досягає (досягає) чогось, добивається чогось, сягає до якоїсь мети або межі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. достигаючий, р. достигаючого, д. достигаючому, з. достигаючого, о. достигаючим, м. достигаючім