достиглий

[dostɪɦlɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Про людину) Який досяг повної зрілості, повноліття; дорослий.

  2. (Перен., про явища, процеси) Який досяг найвищого ступеня розвитку, завершеності; зрілий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достиглий, р. достиглого, д. достиглому, з. достиглого, о. достиглим, м. достиглім

Більше записів