1. (Про людину) Який досяг повної зрілості, повноліття; дорослий.
2. (Перен., про явища, процеси) Який досяг найвищого ступеня розвитку, завершеності; зрілий.
достиглий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З часом перекрій Городиської Гори нагадуватиме нам достиглий Марчуковий Ліс, в якому нема ні Листу, ні Папороті, нема ні Шелесту, ні Пахощів, нема ні Птахів, ні Зудару Гілок — — Сама Темрява — прод креслена просвітленими волод концями — надією на зміну — на друге пришестя — на Церкву, що посередині, як дуплавий стовбур — віха для Голуба — Духа. Всякне Городиська Гора Останню Кров.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |