1. Довгим, наполегливим перебуванням, очікуванням або витримкою домогтися чогось, отримати щось.
2. (розм.) Довго пробути, простояти десь, зазнаючи незручностей або чекаючи на щось.
-
достоювати
1. Бути гідним чогось, заслуговувати на щось своєю поведінкою, діями або якостями.
2. (Застаріле) Дожити до певного часу, перебувати десь або займати якусь посаду протягом всього призначеного строку.
-
достоту
1. Точне значення, точність; уживається для підсилення ідеї повної відповідності чомусь, ідентичності або правдивості.
2. (У математиці, техніці) Точне числове значення, абсолютно правильний результат; без жодних наближень чи похибок.
-
достотно
1. (заст.) Те саме, що істотно, значно, вагомо; у значному ступені, у великій мірі.
2. (рідк.) Те саме, що дійсно, справді, насправді, по суті.
-
достотний
1. (у філософії) Який існує об’єктивно, незалежно від свідомості та волі людини; реальний, об’єктивний.
2. (у логіці) Такий, що стосується сутності, істотних ознак предмета чи явища, а не його випадкових властивостей.
3. (застаріле) Справжній, істинний, дійсний.
-
достосовуватися
1. Вживатися, застосовуватися щодо когось або чогось; стосуватися когось, чогось.
2. Бути придатним, відповідним для чогось; підходити за своїми властивостями або призначенням.
3. (У математиці, техніці тощо) Бути застосовним, мати силу або значення в певних умовах або для певних випадків.
-
достосовувати
1. Пристосовувати щось до чогось, зіставляти з чимось, застосовувати до певних умов або обставин.
2. У математиці, техніці: визначати чи встановлювати відповідність між величинами, елементами різних систем тощо; калібрувати.
-
достопам’ятний
1. Такий, що заслуговує на увічнення в пам’яті; видатний, незабутній, важливий через свою історичну, суспільну чи культурну цінність.
2. (У складі власних назв) Який увічнює, зберігає пам’ять про когось або щось (наприклад, Достопам’ятні книги, літописи).
-
достолиха
Достолиха — прислівник, що означає: у достатній, належній або повній мірі; цілком, повністю, до краю (зазвичай про їжу, пиття або відчуття ситості).
-
достойно
1. Гідно, відповідно до високих вимог, честі або поваги; так, що заслуговує на схвалення.
2. Відповідно до обставин, належним чином; як слід, належно.