1. Гідно, відповідно до високих вимог, честі або поваги; так, що заслуговує на схвалення.
2. Відповідно до обставин, належним чином; як слід, належно.
достойно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вже задзвонили на «достойно», як Кайдаш з синами впорався коло воза, одвіз снопи в двір, а на горі зостався тільки поламаний віз. Старий Кайдаш накинув свиту й пішов до церкви одмолюватись за свій гріх.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Я наук не хулю и самое послѣднѣе ремесло хвалю; одно, то хулы достойно, что, на их надѣясь, пренебрегаем верховнѣйшую науку, до которой всякому віку, странѣ и статьи, полу и возрасту для того оттворена дверь, что щастіе всѣм без выбора есть нужное, чего, кромѣ eyj, ни о какой наукѣ, сказать не можно. И сим всевысо-чайщій вѣками и системами вѣчно владѣющій парламент довольно доказав, что он всегда праведен есть и правы суды его.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
I ще Маруся каже: «Буває, люди течуть бiля серця… Правда?» — i вiд неї так пахне сонцем, наче вона перепливла сонце, коли ярами проходив туман, а луки спiвали на «достойно» в юне небо… а хлоп’ята розкладали вогнище й пасли коней. Конi пiдводять голови, прядуть вухами й тривожно дивляться в нiч.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |