достойний

[dostojnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Такий, що заслуговує на щось, гідний чогось, вартий когось або чогось.

  2. Який має позитивні якості, що викликають повагу; поважний, шановний.

  3. Відповідний за своїми якостями, здібностями чи значенням певній особі, події чи обставинам; належний, гідний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достойний, р. достойного, д. достойному, з. достойного, о. достойним, м. достойнім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Козак Бобренко, на ім’я Григорій,
    єдиний син достойної вдови,
    котора зараз у такому горі,
    що не схилить не можна голови,—
    — Ліна Костенко

Більше записів