достотний
[dostotnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(у філософії) Який існує об’єктивно, незалежно від свідомості та волі людини; реальний, об’єктивний.
-
(у логіці) Такий, що стосується сутності, істотних ознак предмета чи явища, а не його випадкових властивостей.
-
(застаріле) Справжній, істинний, дійсний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. достотний, р. достотного, д. достотному, з. достотного, о. достотним, м. достотнім