Таке, що є у достатній кількості або мірі, задовольняє потреби, вимоги; достатньо.
У математиці (термін): таке, що має необхідну та обґрунтовану умову для висновку, підтвердження чогось (наприклад, достатня умова існування екстремуму).
Словник Української Мови
Буква
Таке, що є у достатній кількості або мірі, задовольняє потреби, вимоги; достатньо.
У математиці (термін): таке, що має необхідну та обґрунтовану умову для висновку, підтвердження чогось (наприклад, достатня умова існування екстремуму).
Приклад 1:
Використання мовлення від- повідно до ситуації свідчить про високий рівень розвитку особистості, достатнє оволодіння нормами поведінки у суспільстві. Високі зразки мовленнєвої поведінки становлять ораторське мистецтво.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”