достатнє
[dostɑtnjɛ] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Таке, що є у достатній кількості або мірі, задовольняє потреби, вимоги; достатньо.
-
У математиці (термін): таке, що має необхідну та обґрунтовану умову для висновку, підтвердження чогось (наприклад, достатня умова існування екстремуму).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. достатнє, р. достатнього, д. достатньому, з. достатнє, о. достатнім, м. достатнім